Пам"ять святих

Кожного дня намагаюся читати щоденний перелік зачал з Євагелія та Апостола (отримую розсилкою – колись розповідав). Окрім зачал у розсилці також маємо перелік святих, пам'ять яких припадає на сьогодні. Приклад нижче:

 

Среда, 29 Июня 2011 г. (16 Июня ст.ст.)

Седмица 3-я по Пятидесятнице, глас первый

================================================

Свт. Тихона, еп. Амафунтского (425).

Прп. Тихона Медынского, Калужского (1492).

Прп. Тихона Луховского, Костромского чудотворца (1503).

Сщмч. Тигрия пресвитера и мч. Евтропия чтеца (ок. 404).

Новосвщмч. Ермогена, еп. Тобольского и иже с ним (1918).

Прп. Моисея Оптинского.

Прп. Тихона Крестогорского, Вологодского.

Св. Марка Праведного, Аполлонийского.

Новосщмч. Гермогена (Долганева), еп. Тобольского и свящ. Михаила Макарова.

 

Гадаю, усі помітили, що в один день маємо пам'ять чотирьох святих на ім'я Тихон, та двох на ім'я Ермоген (Гермоген). На скільки я розумію, день пам'яті святого – це найчастіше день його преставлення (смерті) або ж знайдення/перенесення мощей. Тобто виходить, що в один й той самий день, з різницею в сотні років, преставилося кілька тезоіменних святих. Можна припустити, що ті, що преставилися раніше, є небесними покровителями тих, що пізніше. І такий збіг імен я спостерігаю хоча і не кожного дня, але доволі часто.

До чого я веду? Мені здається, що це один з проявів милості Божої, яка зовнішнім людям здається збігом обставин, а для віруючого є видимим підтвердженням Божого благословення: коли на день небесного покровителя, або ж улюбленого святого, випадає значима дата: весілля, рукоположення, смерть, завершення якоїсь проблеми (хвороба, суд, безробіття, житло тощо). Тобто людина живе і, як турист у лісі орієнтується за маркіруванням стежки, помічає позначки, що кажуть «Це твій шлях (Господь)». А коли людина помирає в день свого покровителя, або у Світлу седмицю, то це, мабуть, знак для тих, що живуть.

 

Але тут важливо не впадати у крайнощі, бо іноді можна почути, що людина жадає померти одразу після Пасхи, неначе це гарантує спасіння… згадую «Кайдашеву сім'ю»: старий Кайдаш постив по п'ятницям, бо у народі казали, що хто постить 12 п'ятниць на рік, не помре наглою смертю. Зрештою, він напився та втопився в дворі в калюжі.

 

 

Best Regards,
Andriy Kuchera
Business Analyst

EPAM Systems